Апостол Петро пережив бурхливе життя. Зустріч з Христом, Його смерть і
Воскресіння, зрада самого Петра і навернення. Потім апостольський труд.
І як ми знаємо колишній Симон, син Йони, закінчив своє життя у столиці тогочасної
Імперії, Римі. Він був розіп'ятий.
Віра ж започаткована Христом і проповідувана Апостолом перемінила світ. Тепер у
Римі існує певний центр усього християнського життя. І так багато різних людей
знаходить втіху і сенс свого життя, страждань та смерті у вірі в Ісуса.
Апостол Петро також написав два листа, які визнані Церквою боговдухновеними.
Через них ми ніби можемо доторкнутися безпосередньо до самого серця автора. Бо
усі інші свідчення про Симона є написаними іншими людьми: учнем Марком, Лукою
та іншими авторами.
Про що пише Апостол? В мене не має достатньо сил та здібностей для того, щоб
пізнати увесь їхній зміст. Але я хтів би застановитися лише над одними словами з
Другого Послання.
Петро пише про саме Святе Писання. Він говорить, що воно є світильником, якій
світить у темряві і звертається до християн, що вони добре роблять коли
звертаються до нього. Цей світильник світить у темряві, перестане бути потрібним,
коли почне розвиднятися і рання зоря зійде в серцях віруючих.
Про що говорять ці слова? Ми справді живемо у темряві. Майже все навколо нас
відкинуло Бога, Правдиве Світло і перебуває у темряві. Однак є речі, які нагадують
нам про День: це є Святе Письмо, святі Таїнства, добрі люди, природа. Ці речі
допомагають нам остаточно не втратити віру, не впасти на дусі.
Ці слова дуже близькі моєму розумінню дійсності і вони вселяють в мене надію, що
цей час колись закінчиться. Наступить День, пройде темрява. А цей час треба просто
перетривати, використовуючи усі даровані нам Богом засоби.
Апостол Петро, хоча сам бачив Христа і пережив, відчув Його любов, усе одно дізнав
і часу покинутості та самотності. Він зрозумів, що таке правдива віра, коли вона
прагне досягнути Бога, і не може цього здійснити тут на землі. Через це Апостол є
дуже рідний моєму серці. З усієї душі я хтів би подякувати йому за ці слова: віри,
надії та любові до Бога.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
От рождения свыше – к крещению Духом Святым - Виталий Александров Рождение свыше: человек получает от Святого Духа СПОСОБНОСТЬ ОСМЫСЛИВАТЬ Св. Писание, волю его Автора так, как желает сам Автор. (Ин. 20:21,22; Лк. 24:8,31,32,45.) А также узнает, в чем заключается именно ЕГО, имярека, служение по воле Господа. А не по воле «начальства». (Прошу понять правильно: наше послушание вышестоящим обязательно, ибо такова воля Бога, Который их над нами поставил. Исключение из этого правила: если, не дай Бог, воля вышестоящего идет вразрез c волей Господа, Его Словом, тогда обязанность твоего подчинения начальствующему утрачивает силу. Будь то мирской начальник-чиновник, будь то церковный.) Истинное служение возлагает Бог, а не человек.
Крещение Духом Святым: человек получает от Святого Духа СИЛУ (Деян. 2) ИСПОЛНЯТЬ волю Бога; в том числе и в первую очередь в отношении своего служения. А также устанавливается постоянное ЛИЧНОЕ ОБЩЕНИЕ его с Богом. С Отцом через Иисуса. С Иисусом посредством Святого Духа. Иные языки – это знамение крещения Духом Святым, а не самоцель. Фальшь рано или поздно вылезет на поверхность. Не говоря уж об ответственности в вечности.
И рождение свыше, и крещение Духом Святым, и спасение как таковое можно получить только верою и только по благодати Божьей. Никакими делами, религиозными действиями этого не достичь.
А о том, что какая-то часть библейских истин ныне не действует, нашептывает людям ВРАГ. Который также автор различных конфессиональных и деноминационных «вероучений».
